Олена Шилова

 КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ .СТРАТЕГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

  Важко уявити серйозну реформу в освіті без розвитку критичного мислення. Не дарма цей аспект зафіксовано у багатьох нормативних документах з освіти останнього часу.
 Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.  (Концепція НУШ) 

  Сьогодні критичне мислення-один з модних трендів і не лише в освіті. Його розвиток є одним з наскрізних завдань в навчально-виховному процесі.            
 У 2018-2019 навчальному році вчителі початкових класів нашої школи взяли участь у тренінгах з розвитку критичного мислення, які проводили тренери з освітньої платформи «Критичне мислення»  Сьогодні  спробуємо розповісти Вам більше про критичне мислення та показати найефективніші стратегії , які  застосовуємо під час навчального процесу.

Що таке критичне мислення ? Навіщо розвивати його людині?   У численних визначеннях цього поняття вчені наголошують або на одному, або іншому аспекті цього виду мислення. Наприклад ,учені Девід Вуд і Джуді , А.Браус визначають критичне мислення як «розумне рефлексивне мислення, фокусоване на рішення , у що вірити і що робити».  

 Критичне мислення, на їхню думку, пошук здорового глузду - як розсудити об’єктивно і вчинити логічно з урахуванням,  як своєї точки зору, так і інших думок,  вміння відмовитися від власних упереджень».   

Якщо узагальнити думки багатьох дослідників, мислення постає як складне, багатовимірне і багаторівневе явище.Отже можна стверджувати, що під критичним мисленням розуміють  тип мислення, що характеризується здатністю людини

Ø аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;

Ø  бачити проблеми, ставити запитання ;

Ø робити свідомий вибір , приймати рішення.                                                                                                           

      Іншими словами , критичне мислення - це набір розумових стратегій і операцій, опанування яким передбачає вільне використання людиною мисленнєвих операцій для формування обгрунтованих висновків та оцінок і прийняття рішень.   Таке мислення можна і навіть необхідно постійно вдосконалювати, тренувати, так, наприклад, як тренують м’язи спортсмени чи техніку гри-музиканти. І саме освітнє середовище є ідеальним  для формування та розвитку критичного мислення  у здобувачів освіти, навчання їх застосовувати інтелектуальні інструменти для організації власної діяльності, в реальному житті.  Критичне мислення поступово формує у людини іншу внутрішню позицію, інші ціннісні установки й орієнтації .Людина з розвиненим критичним мисленням не лише сприймає світ як різноманітний, ставиться до неї як до ресурсу  і   можливостей для власного розвитку і самореалізації.
  Біолог Томас Хакслі сказав: «Важливо не хто правий , а що правильно.» Критично мислючі люди – це частина суспідьства, яка чує заклик до роздумів і не зупиняється  в інтелектуальному розвитку, а ні після закінчення школи , а ні після закінчення університету.    
  Отже , розвиваючи критичне мислення ми розвиваємо набагато більше , ніж просто вміння аналізувати або перевіряти інформацію- ми формуємо певний тип особистості.    
 Критичне мислення у широкому розумінні – це комплексне поняття , яке поєднує способи розумової діяльності,  моральні якості , відповідні моделі  поведінки та надзвичайно значущі для сучасної людини і суспільства якості, такі, як відкритість, відповідальність, чесність, інтелектуальна свідомість, толерантність .Учитель, вихователь може стимулювати  учнів застосовувати уміння критично мислити  і під час читання та письма, і під час говоріння й слухання на уроках з різних предметів , на заняттях , на групі продовженого дня, на позакласних заходах і в повсякденному житті.  
  На уроці має переважати процес самостійного дослідження , консервування знань учнями  у процесі активної пізнавальної діяльності. Основна модель побудови навчання – поєднання індивідуальної роботи учнів з інтерактивною взаємоді .  
 Суть навчання для розвитку критичного мислення у тому , що учні вчаться:                         
 - думати у процесі мислення; 
 - вчитися через практику навчання;  
  - висловлюватися через практику суджень та оцінку цих суджень.  
Кортко кажучи, я навчаюся, коли обговорюю , дискутую з моїми однокласниками. Мої однокласники навчаються, слухаючи мене. Ми всі обдумуємо речі, працюючи разом. Як група ми можемо знати більше, знайти більше і мати більше ідей.     
   Щоб працювати над розвитком  критичного мислення у дітей, педагогам  варто звернути увагу на власні стереотипи , щодо професійної  діяльності.   

  Одна з найголовніших ідей – правильних відповідей може бути багато. На жаль,  досі вчителі міркують так: « Я знаю як правильно і вас  цього навчу.» І в підручнику написано як правильно (думати, діяти). То ж подолання цього ставлення є необхідною умовою для розвитку критичного  мислення.  
Сучасні діти дедалі ефективніші у самостійній  роботі з інформацєю. Вона їх оточує скрізь. Учнів потрібно вчити опрацьовувати інформацію, а не робити це за них.
  Ще одним із  найпоширеніших стереотипів , від якого варто відмовитися ,- щодо шкідливості різноманітних  гаджетів для навчального процесу. Для сучасних дітей вони - як продовження рук, очей, вух. І це повністю змінює процес навчання. Мережа Інтернет , а не вчителі є авторитетним, зручним і найповнішим джерелом інформації для дітей сьогодні. І їм потрібно навчитися справлятися з цим інформаційним потоком. У безпечному середовищі класу, групи  це можливо. Педагоги, які навчають критично мислити  , використовують такий інструмент як таксономія Блума (класифікація від простого до складного ) навчальних цілей і результатів.  
  Блум установив , що між рівнями мислення і відповідями на запитання , які ми ставимо, є прямий зв’язок. Запитання на запам’ятовування належать до найнижчого рівня. Запитання, що передбачають оцінювання або судження , розглядаються як високий рівень мислення.                             

   Запитання  стимулюють критичне мислення. Відповідаючи на них,  учні  аналізують інформацію , висувають гіпотези, відстоюють свою позицію.

Види запитань:                                    

Запитання на знання – це запитаня найнижчого рівня, що вимагає механічного згадування інформації.              

 Приклад: Які вірші Тараса Шевченка  ви вивчали?

Запитаня на розуміння ставляться  для розкриття сутності того , що  вивчається.     Приклад: Як ви проіліструєте сокорух у природі?

Запитання на застосування  вимагають використання вже відомої учням інформації у нових умовах або ситуаціях.                                                        

 Приклад:Як визначити сторону світу в лісі?

Запитання на аналіз передбачають розкладання інформації на складові .  
Приклад: Чому герої байки не змогли досягти своєї мети?

Запитання на синтез пов’язані із творчим розв’язванням проблем на основі оригінального мислення.

Приклад: Як би ви назвали цей твір по-іншому?

Запитаня на оцінювання ставляться учням для того, щоб вони сформулювали власні судження про добре і погане або справедливе і несправедливе.            

Приклад: Яке завдання тобі сподобалось найбільше?

  Технологія критичного мислення має багато стратегій . Я хочу оглядово ознайомити з  методами, які ми опробовуємо практично у своїх роботі.

§  «Товсті « та «тонкі» запитання                                                                         

§  Читання з маркуванням

§  «Кошик ідей»                                                                                                

§  «Дерево передбачень»

§   «З-Х-Д» таблиця ( знаємо – хочемо дізнатися – дізналися)

§  «Займи позицію"

§  «Бортовий журнал»                                                                                             
«Риб’ячий скелет» або «Фішбоун»

§  Робота в парах, малих групах

§  «Шість  капелюхів»     

  «Товсті» й «Тонкі» запитання     
 Мета стратегії – навчити учнів розрізняти закриті та відкриті запитання і стимулювати роботу над ними.                                                                        
 «Тонкі» запитання , або закриті  - це запитання , що вимагають конкретної відповіді з одного – двох слів. «Товсті», або відкриті запитання – це запитання, що не мають однозначної відповіді, вимагають роздумів, залучення додаткових знань, уміння аналізувати.                                                                                                    

«Товсті»	«Тонкі»
Як пояснити,чому…? У чому відмінність? Що буде,якщо..?	Хто?Що? Коли?Де? Чи згодні ви..?

  «Кошик ідей»
Мета стратегії: актуалізувати опорні знання, мотивувати до пізнавальної діяльності , сприяти вдумливому читанню тексту.                                                    На дошці малюнок кошика, в який умовно збиратимуть те, що всі учні знають з теми , яка вивчається.      

  «Дерево передбачень»                                                                                        
 Мета прийому – навчити учнів будувати припущення щодо розвитку сюжетної лінії в оповіданні  або систематизувати зроблені учнями припущення.                    

 Результати роботи зображуються у вигляді дерева , де сама тема – це « стовбур дерева», «листочки»- це передбачення , «гілочки» - це аргументи, обгрунтування передбачень.

 Таблиця «З-Х-Д»        
 Мета методу– навчити графічної організації, логічного і змістовного структурування матеріалу,  формулювання запитань, аналізування змін і результатів уроку. Коли застосовується метод, учні  :
1)згадують те, що вони вже знають;  
2) ставлять 
запитання;                                                                                              
 3) підтверджують свої нові знання.

ЗНАЄМО	ХОЧЕМО ДІЗНАТИСЯ	ДІЗНАЛИСЯ

Таблиця заповнюється з учнями  на дошці( та в зошитах)

 «Займи позицію»                                                                                              
 Мета методу - навчити учнів визначати свою позицію, щодо суперечливого питання, формулювати аргументи на її захист, сприймати аргументи інших сторін.

ЗА

НЕ ЗНАЮ

ПРОТИ

 «Бортовий журнал»  
   Мета стратегії – навчити учнів організовувати і систематизувати інформацію уроку через фіксацію актуалізованих знань й знань , отриманих у процесі роботи.                                                                                                                           Записи оформлюються в таблицю.

Що мені відомо з цієї теми?	Чого нового я дізнався з тексту?

 «Риб’ячий скелет»    або «Фішбоун»  
   Мета стратегії – навчити учнів аналізувати текст, розрізняючи факти й думки, причини й наслідки, робити висновки на основі проведеного аналізу.        

  Метод застосовується під час роботи з текстами в основній частині уроку.     

На дошці малюнок скелету риби .У голові скелету записується проблема. На верхніх кістках зазначаються причини виникнення проблеми, на нижніх виписуються факти, що підтверджують наявність цих причин. Головний принцип полягає в тому, що нижній і верхній ряд записів мають бути логічно поєднані  «Риб’ячий хвіст» містить висновок з міркуванням.

 «Метод шести капелюхів» — це  прийомів з організації мислення, розроблений англійським письменником, психологом і фахівцем в області творчого мислення Едвардом де Боно. 
Мета методу -  структурувати і зробити набагато ефективнішою будь-яку розумову діяльність, як особисту, так і колективну. В основі «Шести капелюхів» лежить ідея паралельного мислення. Це мислення конструктивне, при якому різні точки зору і підходи не стикаються, а співіснують.   Принцип організації інтелектуальної діяльності в режимі технології «Шість капелюхів мислення» полягає в тому, що кожен учасник або група учасників у процесі обговорення проблеми «одягає» капелюх певного кольору і мислить так, як «вимагає» колір одягнутого капелюшка.  

  Використання стратегій критичного мислення забезпечує такі позитивні зміни в учнів :

ü підвищується інтерес до навчання;

ü розвивається пошукова спрямованість мислення;

ü зникає боязнь зробити помилку;

ü виникає прагнення краще зрозуміти інформацію;

ü беруть відповідальність за навчання на себе;

ü прагнуть самостійно здобувати знання;

ü вміють працювати в парі та групі.

  Професійна компетентність у наступному тисячолітті стане синонімом вміння вирішувати проблеми. Наше завдання , як педагогів, полягає в тому, щоб дати дітям навички і вміння критично мислити для вирішення проблем і прийняття рішень.

Використані джерела:

-  Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання;

- Науково-методичний посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. За ред. О. І. Пометун. — К.: Видавництво А. С. К. , 2004. — 192 с.;

-  інтернет –ресурси ;

-  матеріали з тренінгів  Освітньої  платформи «Критичне мислення» ;