Участь  у шкільній  виставці творчих  робіт учнів 1-4 класів

                                                         

Захід до Всесвітнього дня дитини

 

  20 листопада, світ відзначає Всесвітній день дитини,  тому учні 1 та 3 класу стали часткою чарівної казки, що розгорнулася під час неймовірної конкурсно-розважальної програми.Вчителі, як майстри казок, розпочали свою магію за допомогою кульок у всіх відтінках кольорів веселки.

Дітлахи взяли участь у низці захоплюючих конкурсів, які перетворили звичайний спортивний зал в арену неймовірних пригод. Літаючі кульки стали чарами, які розсіяли буденність і принесли миті справжньої казки в серця дітей.

Веселі конкурси стали важливим етапом в їхньому святі. Від вправ на розвиток координації рухів до веселих естафет і творчих завдань, діти не лише здобували перемогу, але й вчились командній роботі та важливості спільної радості.

Такий неординарний підхід до святкування Всесвітнього дня дитини залишиться в пам'яті кожного учасника як невичерпне джерело веселих спогадів та надихаючих вражень. Виявляється, коли використовуєш кульки та творчість, навіть звичайний день може перетворитися на справжню казку для дітей.

 

Опис досвіду роботи

Фізкультхвилинка "Весела Африка"

 

Твір Малька Максима" Пам'ять про прапрадіда жива"

Твір

Малька Максима

учня 3 класу 

Кривушівського НВК

Пам’ять про прапрадіда жива

У кожній родині пам’ятають своїх рідних і близьких, які захищали Батьківщину від німецько-фашистських загарбників.

Я хочу розповісти про свого прапрадіда, Новікова Герасима Федоровича, ветерана Другої світової війни. Він, на жаль, вже помер, але пам'ять про нього живе в нашій родині .

Дідусь служив розвідником . Він не раз ходив за лінію фронту . Одного разу навіть вступив в рукопашну сутичку з трьома фашистами.  Після поранення потрапив до шпиталю.

У вересні 1942 року знову повернувся до рядів армії, але вже в якості артилериста – навідника. При звільненні одного з сіл на Кубані,його рота знищила загін ворогів, захопивши військовий обоз  з  боєприпасами і бойовою технікою.

За перемогу над ворогом він був нагороджений медалями  «За відвагу» та  «За бойові заслуги»

         2 лютого 1943 року, в останній день бою, він був тяжко поранений, потрапив до шпиталю на Уралі і залишився в Первоуральскому. В мирний час працював на Новотрубному заводі.

Мій прапрадідусь був хороброю людиною. Я  пам’ятаю та  пишаюся ним. Він - наш герой!

Твір Христенка Миколи "Шана і велика подяка"

Твір

учня 3 класу

Кривушівського НВК

Христенка Миколи

Шана і велика подяка

Одного разу моя прабабуся розповіла мені історію про мого прадіда, який сміливо та відважно захищав нашу Батькіщину у роки Другої світової війни. Його звали Харченко Микола,  він був призваний до армії в свої 19 років. Спочатку прадідусь Микола був кулеметником. Він пройшов багато боїв зі своїми побратимами, захищаючи Батьківщину від німецьких загарбників. Такі ж молоді хлопці, як і він, були сильні духом та неймовірно сміливі .

     З розповіді  прабабусі я зрозумів,  що згадував про війну він неохоче зі сльозами на очах. Так, війна -  це жах: на його очах гинули друзі та близькі, але ніхто з них навіть не думав змінити свою долю.

    Мій прадідусь отримав поранення в бою під Берліном, був доправлений у шпиталь. Одужання було швидким, він рвався у бій, хотів скоріше бути поруч зі своїми побратимами. У нього це вийшло, напевно, завдяки незламності духу.  Повернувся він на фронт у ряди автоботу, під керуванням генерала Конькова.  Зустрів таку бажану перемогу в Берліні.

       По закінченню війни прадідусь Микола, як і мріяв,  прожив свій вік у тиші поруч з природою. І завжди говорив про те, що він пішов на війну для захисту своєї Батьківщини, для спокійного життя , для світлого майбутнього, для мирного неба, для щастя своїх  дітей та внуків.

     Дякую тобі, мій дорогий прадідусь Микола, за твій героїзм, за твою сміливість. Завдяки тобі та іншим сміливцям є я, твій правнук Микола.